64 число часопису-квартальника “Українське релігієзнавство” присвячене сучасним вітчизняним дослідженням у галузі філософії релігії, а саме темі «Філософія релігії в сучасній Україні: варіативність стратегій осмислення предмету». В ньому щонайперше знаходимо статті, спеціально підготовлені учасниками трьох Круглих столів із філософії релігії, що відбулися протягом 2010-2012 років у Києві та зібрали до діалогу на предметно-методологічні теми цілу низку цікавих та самобутніх науковців.

Куратор Круглих столів із філософії релігії О.Горкуша

К.філос.н. Горкуша О.В.

Універсальний ексклюзивізм Православної цивілізації на суперечливому тлі історичної пам’яті українців та в руслі глобальних суспільно-історичних тенденцій сучасності.

Стаття була надрукована. Посилатися необхідно: Горкуша О.В. Універсальний ексклюзивізм православної цивілізації в руслі глобальних суспільно-історичних тенденцій сучасності.// Релігійна свобода: спецвипуск №2 наукового щорічника. Держкомнацрелігій України та Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. Збірник наукових статей з теми «Міжконфесійні відносини у їх сутності і виявах в Україні». За загальною редакцією А. Колодного і В.Климова. – К.: Світ знань, 2010. – С.131-138.

Міркуючи над цивілізаційними процесами у сучасному світі, звертаємо увагу на те, що в обговоренні цієї теми сьогодні автори тим чи іншим чином торкатимуться релігійних засновків цивілізаційних спільнот. І це знаходить своє логічне пояснення сучасною актуалізацією релігійної складової суспільного поступу людства у майбутнє. Прочитати решту цього запису »

 Горкуша О., к.філос.н, н.співр. ВР ІФ НАНУ

Сучасне формулювання ціннісних орієнтирів (релігійний та світський контекст)

Стаття була надрукована. У разі використання слід посилатися: Горкуша О. Сучасне формулювання ціннісних орієнтацій (релігійний та світський контекст).// Релігійна свобода. Релігія в постмодерному суспільстві: соціально-політичні аспекти. – Наук. щоріч. № 13, – К., 2008.- С.218-224  

Релігія здатна підтримувати певну систему суспільних цінностей, що об’єднують її віруючих, бо забезпечує світогляд прихильників їх метафізичним фундаментом, ступінь потреби у якому “може значною мірою варіюватися залежно від культури чи індивіда, але схильність людини прагнути певного фактичного підґрунтя для своїх зобов’язань видається практично універсальною; один лише конвенціоналізм мало кого задовольняє в будь-якій культурі”[1]. Саме віра людини у її причетність до світу надприродного, що визначається релігією як істинна реальність, робить співвіруючих співпричетними до однієї істини, спільного світу, допомагає побачити одну мету і дотримуватися відповідних норм співжиття. Прочитати решту цього запису »

О.Горкуша* (м. Київ)

Роль концепта Логос

в загальнохристиянській парадигмі**

Стаття була надрукована. У разі використання – слід робити посилання: Горкуша О. Роль концепту Логос в загальнохристиянській парадигмі.// Українське релігієзнавство. Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.– К., 2004.– №1 (29).– С39-47.

Одним з вихідних концептів теоретичного рівня християнської культурної традиції є концепт Ό λόγоς, що потрапив в християнство з античної філософії, де він здебільшого розумівся як дискурсивний процес розгортання буття та мислення в їх співмірності, об’єктивно-логічний закон здійснення цього процесу (в онтології та гносеології), конвенційні, “людські” слова або поняття (у філології). Після специфічної релігійної трансформації в християнстві Логос почав визначати собою не лише гносеологічну та онтологічну сфери теоретичного осягнення дійсності, а й екзистенційну. Він був покладений в основу загальнохристиянської парадигми, як концепт, що формує та взаємовизначає онтологічну, гносеологічну та екзистенційну її сфери. В результаті цього на концепті Логос вибудувано і загальнохристиянську світоглядну модель. Прочитати решту цього запису »

Горкуша О.В.

Философия религии как отрасль академического религиоведения

Статья была напечатана. При использовании текста обязательно указывать :  Горкуша О.В. Философия религии как отрасль академического религиоведения.// Вопросы религии и религиоведения. Выпуск 6. Антология отечественного религиоведения. Религиоведение Украины. Часть 2: Религиоведение Украины конца ХХ- начала ХХІ в. – Наукчно-теоретическое приложение к журналу “Госудаство, религия, церковь в России и за рубежом”.– М.ООО ИД “МедиаПром”, 2010 – С.37-50.

Хотя новейшие отечественные учебники по философии и определяют философию религии как “совокупность актуальных и потенциальных философских установок относительно религии и Бога, философское осмысление их природы, сущности и смысла”[1], попробуем более четко определиться с предметным полем данной гуманитарной отрасли. О том, что определение последнего является актуальной исследовательской проблемой, свидетельствует полемика в философских и религиоведческих кругах[2]. Такое положение вещей связано, в частности, со становлением философии религии как, с одной стороны, совокупности философских размышлений о специфических проблемах, спроецированных  абсолютными и трансцендентными измерениями человеческого бытия, а с другой – философским постижением самой религии. Во втором случае, “философия религии предстает как раздел академического религиоведения, в котором дается рациональное осмысление природы, сущности и смысла религиозного феномена”[3]. Заметим, осознание философии религии отраслью академического религиоведения становится возможным лишь после институализации последнего.

Понимание философии религии как ведущей отрасли академического религиоведения характерно для украинских религиоведов. Прочитати решту цього запису »

Горкуша О., к.філос.н., наук.співр.ВРІФНАНУ

Актуальність теоретично-гносеологічного розуміння релігійної свідомості Лобовиком Б.О. для сучасного українського релігієзнавства.

 Стаття була надрукована (посилання обов,язкові): Горкуша О. Теоретико-гносеологічне розуміння релігійної свідомості Б.Лобовиком // Українське релігієзнавство. Бюлетень Української Асоціації релігіє знавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. № 54. – К., 2010. – С.16-24.

Традиційні церкви в Україні, здається, ще не відчувають потреби кореляції теоретичного обґрунтування ідеї надприродного та системи взаємозв’язків із ним людини та світу, бо ж основна маса віруючих задовольняється буденним рівнем релігійної свідомості й не піднімається до її теоретичного рівня. Однак контекст інформаційної доби створює специфічні умови значної поінформованості громадян у різних сферах людського знання й присутність значної кількості альтернативних світоглядних пропозицій, а сучасні суспільні умови забезпечують особистість свободою вибору (якщо вона такою здатна скористатися).  Тож, можливо, віруючий поступово ставатиме більш вибагливим щодо свого особистого вибору основ світогляду. Крім іншого, як не дивно, в розумінні причин зміни своїх релігійних вподобань віруючими, нам виявляється надзвичайно корисним саме та (вимушено й об’єктивно зумовлена) ідеологічно заангажована частина дослідження Лобовика Б.О., в якій він згідно з атеїстичною метою намагається віднайти можливі механізми подолання релігійності громадян. Так Борис Олександрович слушно наголошує, що в складному протистоянні ідеологій виграватиме та, яка заволодіє свідомістю людей. “Незрілу” свідомість “можуть пригнічувати окремі явища”, вони навіть “можуть штовхати в обійми релігії людей, що не мають достатнього загартування, відірваних від активної участі в суспільному житті, не мають міцних світоглядних переконань”. Тобто, на думку Лобовика Б.О., особистість, що має міцні світоглядні переконання й приймає активну участь в суспільному житті є достатньо загартована від впливів конкуруючих ідеологій. Головна проблема тут полягає у розтлумаченні “сил, що владарюють над людиною в повсякденному житті”. Виграє, очевидно, та ідеологія, яка ефективно раціоналізовує причини суспільних, економічних, гносеологічних, морально-етичних негараздів. Ослаблені ж альтернативні ідеологеми перебуватимуть на периферії суспільного буття громадян. Тож саме “включеність громадян в свідому активну історичну творчість”[…] (раціоналізовану певною ідеологією), та “світоглядна зрілість”[…], що фундується на теоретичному, а не на буденному рівні світогляду, є надійною формою резистенції від альтернативних світоглядних пропозицій. Вочевидь, що й одну з причин зміни релігійних вподобань віруючими сьогодні можна пошукати саме у відсутності чи нерозвиненості або й невідповідності сучасним інтелектуально-культурним запитам теоретичних релігійних основ світогляду.

Прочитати решту цього запису »

Горкуша О., к.філос.н.

Виступ на 1-му Круглому столі із Філософії Релігії в Україні “Філософія релігії в сучасній Україні як індикатор трансформаційних процесів суспільного буття релігії” (5 березня 2010, Київ).

При використанні – посилання обов,язкові.

Філософія релігії в сучасній Україні знаходиться в надзвичайно скрутному становищі. Сумніву піддається сама необхідність існування такої галузі та змістовне наповнення досліджень із філософії релігії, що здійснюються в сучасній Україні. Сумніву піддається легітимність наявних досліджень із філософії релігії в методологічному та практичному плані.
Така ситуація, на мою думку, є співголосною із ситуацією загальної світоглядної розгуби сучасного світу та гуманітаристики. Водночас вона провокує необхідність актуалізації філософії релігії самими мислителями, які вважають себе причетними до цієї галузі. Прочитати решту цього запису »