Духовно-світоглядні цінності як перспективна основа сучасної ідентичності українців

Горкуша О.В.

к.філос.н., ст.наук.співр. ВР ІФ НАНУ

Духовно-світоглядні цінності як перспективна основа сучасної ідентичності українців

(доповідь на :  Україна – Країни Сходу в ХХІ столітті в діалозі мов, культур, педагогічних систем: Ціннісні виміри особистості. Одиннадцята Всеукраїнська науково-практична конференція. Київ 27 жовтня 2016. Київська Гімназія східних мов № 1)
У системі ідентичності особистості надважливу роль відіграють духовно-світоглядні цінності – базові переконання, що є фундаментом розвиненої особистості. Не треба нагадувати, що трапляється в моменти природних катаклізмів з будинком, збудованим без належного потужного й глибокого фундаменту. Те саме, очевидно, відбувається в екстремальних суспільно-історичних умовах і з не вкоріненою в духовно-світоглядні цінності особистістю. Безумовно, в зоні комфорту, у сприятливих обставинах та неагресивному середовищі достатньо, щоб будинок був зручним, відповідав сучасним стандартам й вдовольняв своє функціональне призначення для мешканців та сусідів. У зоні комфорту й стабільних умовах вимоги до функціонального призначення як будинку, так і світогляду інші, ніж в екстремальних умовах епіцентру дійсності. В першому випадку пріоритетними будуть критерії комфортності, естетичності, зручності тощо. У другому – міцності, етичності, стійкості.
Так само в зоні комфорту суспільно-історичних обставин, де достатньо загальновизнаних норм поведінки і правил взаємодії, неактуальними виявляються духовно-світоглядні цінності. Однак в часи великих історичних потрясінь виживають лише ті людські спільноти, що спираються на глибокі традиційні духовно-світоглядні цінності, бо саме звідси вони черпають життєву наснагу до вмотивованої життєдіяльності. Прочитати решту цього запису »

Братикові

Ігорику-Соколику,

Метелику-Веселику,

Розтрачено, небачено,

Забуто, не вернеш… Прочитати решту цього запису »

Любов до мудрості

Любов до мудрості теж буває різноманітною… Дехто любить її за гроші, або в такий спосіб, за любов до філософіїї у який можна сподіватися на гроші… Дехто – просто її любовить, а дехто – любить її взагалі, чи лише в певному ракурсі, або ж у певній частині. Дехто сподівається через любов до неї полюбити себе, чи світ, виправдати те, що не має виправдання, чи виправити те, що недолуге за міркуванням люблячого, Обгрунтувати те, що ні на чому не грунтується, чи висловити те, чого не існує. А дехто – просто живе дихаючи її натхненням, захищає буття озброївшись нею, засіває дійсність, вдобрюючи зерно мрії добрим міркуванням. Він не любить філософію. Він бачить світ у її світлі. І кожному даватиметься співмірно вірі й зусиллям: Одні – збиратимуть результати своєї праці у горщики, інші – у келихи, дехто – у шафи, а дехто – в печери. А останні- не матимуть нічого. Лише довкола них буятимуть сади з плодами живильними і соковитими, смакуватиме якими кожен спраглий подорожній. Нічого, крім світла, яким поглинуться.

Філософія релігі в Україні: варіативність стратегій осмислення предмету

Image

64 число часопису-квартальника “Українське релігієзнавство” присвячене сучасним вітчизняним дослідженням у галузі філософії релігії, а саме темі «Філософія релігії в сучасній Україні: варіативність стратегій осмислення предмету». В ньому щонайперше знаходимо статті, спеціально підготовлені учасниками трьох Круглих столів із філософії релігії, що відбулися протягом 2010-2012 років у Києві та зібрали до діалогу на предметно-методологічні теми цілу низку цікавих та самобутніх науковців.

Куратор Круглих столів із філософії релігії О.Горкуша

Горкуша О.В. Філософія релігії як співосмислювання людських пошуків релігійних сенсів.

 

Горкуша Оксана Василівна

к.філос.н., наук.співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди  НАНУ , м.Київ

Філософія релігії як співосмислювання людських пошуків релігійних сенсів.

Виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квітня 2012 р.

Анотація: У  доповіді  зосереджено увану на сучасних популярних тенденціях у філософії релігії щодо розуміння методів та предмету. Зокрема було виділено три найхарактерніші підходи, в основі яких – специфічні світоглядні чи ж фахові настанови мислителя та його розуміння завдань, до виконання яких він покликаний галуззю. Перший підхід (популярний в середовищі західних філософів релігії) характеризується тим, що філософ релігії бачить своє завдання в інтелектуальному переосмисленні релігійних висловлювань. За такого підходу філософ релігії співпереживає релігійні сенси спираючись на філософський інструментарій і, фактично, перебирає на себе роль арбітра між конкуруючими альтернативними релігійними теоріями. Користь від такого філософського осмислення релігійної проблематики для релігії є очевидною, якщо релігійна парадигма прагне до адаптації в змінених світоглядних обставинах, готова до засвоєння нових методологічних прийомів для доведення істинності релігійних висловлювань та необхідних трансформацій у своїй концептуальній структурі. Другий підхід (популярний у постідеологізованому просторі колишнього рад.союзу серед  тих авторів, що спираються у своїх філософських міркуваннях на переконання в істинності певної релігійної парадигми)  характеризується тим, що філософ релігії бачить своє завдання у доведенні істинності однієї системи переконань і запереченні або ж спростуванні альтернативних. Відповідно й філософія релігії як філософська рефлексія щодо релігії, підміняється критичним аналізом філософських та релігієзнавчих осмислень релігії. І мислитель співпереживає разом з власною релігійною традицією змінний буттєвий контекст, використовуючи при цьому філософський інструментарій для утвердження істинності власного світоглядного фундаменту (доктринальну аксіоматику). Та на відміну від філософуючого арбітра (1) чи філософуючого апологета (2) світський академічний філософ релігії основною методологічною настановою галузі змушений дистанціюватися від предмету дослідження і зайняти позицію філософуючого спостерігача, дотримуючись при цьому аналітико-констатативного підходу Він не може собі дозволити співпереживати релігійні сенси (чи то як особистісні інтелектуальні прозріння, чи  то як виявлену релігійною традицією істину), бо ж у його завдання входить їх співосмислення разом із умовним загальнолюдським суб,єктом, конкретну життєву ситуацію якого він і співпереживає.   Світський філософ релігії (в межах академічного релігієзнавства) застосовує філософський інструментарій для осмислення самої релігії та продукованих нею сенсів, він займається системним інтелектуальним моделюванням предмету дослідження (релігії), в межах його  компетенції перебувають ті області релігії, які є емпірично-фіксованими (в наслідках чи текстах) та можливими для вловлювання на площині людської свідомості. З цих позицій – найкращий спосіб прислужитися сьогодні релігійним теоріям і не впадати в конфесійно заангажовані критерії оцінки істинності релігійних висловлювань і переконань, – подивитись на релігійні теорії як на повноцінні системи релігійних знань, релігійно-специфіковані моделі опису дійсності, пам,ятаючи при цьому, що такі вростають в трансцендентну перспективу дійсності, яка перебуває за межами його компетенції. Залежно від власного зацікавлення,  конкретних обставин та мети (утвердитися в сучасності, закріпити минуле чи врости в майбутнє) релігія може скористатися здобутками і філософуючого арбітра, і філософуючого апологета, і філософуючого спостерігача.

Прочитати решту цього запису »

Зимність

Під склепінням моїх  повік

Навіть порух бездумний зник. Прочитати решту цього запису »

Універсальний ексклюзивізм Православної цивілізації

К.філос.н. Горкуша О.В.

Універсальний ексклюзивізм Православної цивілізації на суперечливому тлі історичної пам’яті українців та в руслі глобальних суспільно-історичних тенденцій сучасності.

Стаття була надрукована. Посилатися необхідно: Горкуша О.В. Універсальний ексклюзивізм православної цивілізації в руслі глобальних суспільно-історичних тенденцій сучасності.// Релігійна свобода: спецвипуск №2 наукового щорічника. Держкомнацрелігій України та Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. Збірник наукових статей з теми «Міжконфесійні відносини у їх сутності і виявах в Україні». За загальною редакцією А. Колодного і В.Климова. – К.: Світ знань, 2010. – С.131-138.

Міркуючи над цивілізаційними процесами у сучасному світі, звертаємо увагу на те, що в обговоренні цієї теми сьогодні автори тим чи іншим чином торкатимуться релігійних засновків цивілізаційних спільнот. І це знаходить своє логічне пояснення сучасною актуалізацією релігійної складової суспільного поступу людства у майбутнє. Прочитати решту цього запису »

Сучасне формулювання ціннісних орієнтирів (релігійний та світський контекст)

 Горкуша О., к.філос.н, н.співр. ВР ІФ НАНУ

Сучасне формулювання ціннісних орієнтирів (релігійний та світський контекст)

Стаття була надрукована. У разі використання слід посилатися: Горкуша О. Сучасне формулювання ціннісних орієнтацій (релігійний та світський контекст).// Релігійна свобода. Релігія в постмодерному суспільстві: соціально-політичні аспекти. – Наук. щоріч. № 13, – К., 2008.- С.218-224  

 

Релігія здатна підтримувати певну систему суспільних цінностей, що об’єднують її віруючих, бо забезпечує світогляд прихильників їх метафізичним фундаментом, ступінь потреби у якому “може значною мірою варіюватися залежно від культури чи індивіда, але схильність людини прагнути певного фактичного підґрунтя для своїх зобов’язань видається практично універсальною; один лише конвенціоналізм мало кого задовольняє в будь-якій культурі”[1]. Саме віра людини у її причетність до світу надприродного, що визначається релігією як істинна реальність, робить співвіруючих співпричетними до однієї істини, спільного світу, допомагає побачити одну мету і дотримуватися відповідних норм співжиття. Прочитати решту цього запису »

Бабина хата

Якось у баби

Небо грудасте

Хату впіймало

Й хотіло вкрасти, Прочитати решту цього запису »

Новорічне

Коли до келиху потрапить хміль початку

Й віллється потайки в мої мізки

Підтримають хисткі мої нотатки

Колег та друзів відгуки Прочитати решту цього запису »

« Older entries