Словосвіт

Стаття була надрукована. Посилатись необхідно:

Горкуша О. Релігія та філософія в контексті структури суспільної свідомості // Релігія в контексті суспільної свідомості. Колективна монографія. За ред.. проф.. А.Колодного. – К.: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2015. – 480 с.- С. 21-51. (2,5 д.а.)

Для того, щоб збагнути специфічність релігії та філософії як форм суспільної свідомості, нам щонайперше доведеться визначитись із поняттям свідомості. Свідомість є одним з найпроблемніших питань сучасної гуманітаристики. Велика кількість найрізноманітніших визначень свідомості зосереджена на її структурно-функціональних характеристиках і меншою мірою вказує на її сутність та природу. Вочевидь, це пов’язано із тим нюансом, що свідомість є таким особливим предметом для осмислення, який не піддається опредмеченню, бо ж виривається за межі будь-яких парадигмально-методологічних схоплень. Свідомість є предметом, суб’єктивно засвідченим, вихідною передумовою для будь-якого пізнання, осмислення, усвідомлення.  Пропоновані з різних дослідницьких предметно-методологічних площин розповіді про внутрішні стани, психічні процеси, логічні операції, структурні складники чи функціональне призначення не містять сутнісного визначення, з якого б ставало зрозумілим, що ж є свідомість насправді. Прочитати решту цього запису »

Стаття була надрукована. Посилатись необхідно:

Горкуша О. Релігія та філософія як своєрідні засоби моделювання світогляду // Релігія в контексті суспільної свідомості. Колективна монографія. За ред.. проф.. А.Колодного. – К.: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2015. – 480 с.- С.102-117. (1,2 д.а.)

Світогляд – система знань, переконань, уявлень, поглядів, орієнтирів, ідентифікаторів, критеріїв та параметрів, що уможливлює розуміння світу та самовизначення у ньому людини, створює передумови її доцільної життєдіяльності. Світогляд людини формується внаслідок її соціалізації та залежить від культурно-контекстуальних особливостей, історично-суспільних умов буття, рівня доступу до актуального інтелектуально-наукового надбання людства, ступеня залученості до авторитетних ідеологічних програм, індивідуальних психологічних нахилів та особистісних прагнень щодо позиціонування себе у світі тощо. Застосоване нами визначення світогляду є функціонально-змістовним. Ефективним також є структурне визначення світогляду, адже ці знання, переконання, погляди є систематизованими і структурованими й загалом тяжіють до гармонізованості, бо ж саме гармонійно влаштована світоглядна система забезпечує щонайефективнішим механізмом освоєння людиною світу. Прочитати решту цього запису »

Стаття була надрукована. Посилатись необхідно:

Горкуша О. Світоглядна функція релігії та церковна ідентичність: виклики в сучасних координатах української дійсності // Українське релігієзнавство. Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України № 80 – Київ, 2016.- С.31-47

Вирвавшись з гето тоталітарної антирелігійної ідеології мешканці України охоче визначались у своїй релігійній належності. Кількість віруючих неухильно зростала а кількість тих, хто вагається чи невіруючих зменшувалась[1] впродовж незалежності України. Коли ми накладаємо на цю статистику мапу найсучасніших доленосних подій – Революцію Гідності та захист України від збройної агресії Росії, то бачимо, як від включеності в ці події релігії та церков залежить і релігійність чи вагання громадян. Також при аналізі статистичних даних помітною стає і кореляція між ідентичністю громадян України та їхньою релігійною і церковною належністю. Це безумовно пов’язано із світоглядною функцією релігії, яка по-різному виконувалась різними релігійними організаціями в незалежній Україні. Прочитати решту цього запису »

Стаття була надрукована. Посилатись необхідно:

Горкуша О. Суспільні запити на трансформацію віроповчального елементу релігійної свідомості // Релігія в проблемах її структури і функціональності. Українське релігієзнавство №78. Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. / А.Колодний, голов. ред.- К., 2016.- С.18-23.

У сучасному світі з надзвичайною силою актуалізувались такі релігійні функції як аксіологічна, морально-регулятивна, світоглядно-компенсаторна. В процесі послідовної секуляризації вплив релігії на людські спільноти та їхній спосіб світосприйняття, світорозуміння та життєдіяльність суттєво зменшився. Поступова диференціація форм суспільної свідомості призвела до того, що релігії в її варіатизованих різними конфесіями й традиціями виявах, лишився для опіки сегмент морально-духовного впливу на людство. І така ситуація вважалась виправданою і доцільною, особливо зважаючи на ту шкоду, яку приносили людським спільнотам спроби надати релігійної легітимізації суто політичним рішенням конкретних окремих суб’єктів політики.   Зловживання релігією для прикриття приватних економічних чи політичних інтересів призводили до негативних наслідків в суспільній дійсності, а іноді й до війн та екстремізму. Однак з початком 21 сторіччя та подієвою дискредитацією сучасних світських ціннісно невмотивованих регулятивних форм організації суспільної дійсності, стає очевидним що релігії не вичерпали свого суспільно-регулятивного потенціалу. Прочитати решту цього запису »

Стаття була опублікована. Посилання обов’язкове:

Горкуша О. Релігія, теологія і наука – коректність співвідношення і доречність взаємодоповнення //Українській Асоціації релігієзнавців двадцять років. Збірник праць та інформативок. За ред.проф. А.Колодного // Українське релігієзнавство. – №65 – К., 2013.- 324 с. – С. 256-269.

Актуальною у сучасному інтелектуально-світоглядному контексті видається тема синтезу чи кооперації науки і релігії. На противагу популярним тенденціям обґрунтувати необхідність й запропонувати прийнятну модель такого синтезу, поставимо собі за мету визначити міру коректності й доцільність таких спроб.

Прочитати решту цього запису »

Стаття була опублікована. Посилання обов’язкове:

Горкуша Оксана. Міжконфесійний діалог в сучасній Україні // Українське релігієзнавство Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України № 83 – Київ, 2017. – С.45-60 (1 д.а.)

Прочитати решту цього запису »