Релігія та філософія в контексті структури суспільної свідомості

Стаття була надрукована. Посилатись необхідно:

Горкуша О. Релігія та філософія в контексті структури суспільної свідомості // Релігія в контексті суспільної свідомості. Колективна монографія. За ред.. проф.. А.Колодного. – К.: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2015. – 480 с.- С. 21-51. (2,5 д.а.)

Для того, щоб збагнути специфічність релігії та філософії як форм суспільної свідомості, нам щонайперше доведеться визначитись із поняттям свідомості. Свідомість є одним з найпроблемніших питань сучасної гуманітаристики. Велика кількість найрізноманітніших визначень свідомості зосереджена на її структурно-функціональних характеристиках і меншою мірою вказує на її сутність та природу. Вочевидь, це пов’язано із тим нюансом, що свідомість є таким особливим предметом для осмислення, який не піддається опредмеченню, бо ж виривається за межі будь-яких парадигмально-методологічних схоплень. Свідомість є предметом, суб’єктивно засвідченим, вихідною передумовою для будь-якого пізнання, осмислення, усвідомлення.  Пропоновані з різних дослідницьких предметно-методологічних площин розповіді про внутрішні стани, психічні процеси, логічні операції, структурні складники чи функціональне призначення не містять сутнісного визначення, з якого б ставало зрозумілим, що ж є свідомість насправді. Прочитати решту цього запису »

Advertisements

Релігія та філософія як своєрідні засоби моделювання світогляду

Стаття була надрукована. Посилатись необхідно:

Горкуша О. Релігія та філософія як своєрідні засоби моделювання світогляду // Релігія в контексті суспільної свідомості. Колективна монографія. За ред.. проф.. А.Колодного. – К.: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2015. – 480 с.- С.102-117. (1,2 д.а.)

 

Світогляд – система знань, переконань, уявлень, поглядів, орієнтирів, ідентифікаторів, критеріїв та параметрів, що уможливлює розуміння світу та самовизначення у ньому людини, створює передумови її доцільної життєдіяльності. Світогляд людини формується внаслідок її соціалізації та залежить від культурно-контекстуальних особливостей, історично-суспільних умов буття, рівня доступу до актуального інтелектуально-наукового надбання людства, ступеня залученості до авторитетних ідеологічних програм, індивідуальних психологічних нахилів та особистісних прагнень щодо позиціонування себе у світі тощо. Застосоване нами визначення світогляду є функціонально-змістовним. Ефективним також є структурне визначення світогляду, адже ці знання, переконання, погляди є систематизованими і структурованими й загалом тяжіють до гармонізованості, бо ж саме гармонійно влаштована світоглядна система забезпечує щонайефективнішим механізмом освоєння людиною світу. Прочитати решту цього запису »

СВІТОГЛЯДНА ФУНКЦІЯ РЕЛІГІЇ ТА ЦЕРКОВНА ІДЕНТИЧНІСТЬ: ВИКЛИКИ В СУЧАСНИХ КООРДИНАТАХ УКРАЇНСЬКОЇ ДІЙСНОСТІ

Стаття була надрукована. Посилатись необхідно:

Горкуша О. Світоглядна функція релігії та церковна ідентичність: виклики в сучасних координатах української дійсності // Українське релігієзнавство. Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України № 80 – Київ, 2016.- С.31-47

Вирвавшись з гето тоталітарної антирелігійної ідеології мешканці України охоче визначались у своїй релігійній належності. Кількість віруючих неухильно зростала а кількість тих, хто вагається чи невіруючих зменшувалась[1] впродовж незалежності України. Коли ми накладаємо на цю статистику мапу найсучасніших доленосних подій – Революцію Гідності та захист України від збройної агресії Росії, то бачимо, як від включеності в ці події релігії та церков залежить і релігійність чи вагання громадян. Також при аналізі статистичних даних помітною стає і кореляція між ідентичністю громадян України та їхньою релігійною і церковною належністю. Це безумовно пов’язано із світоглядною функцією релігії, яка по-різному виконувалась різними релігійними організаціями в незалежній Україні. Прочитати решту цього запису »

Суспільні запити на трансформацію віроповчального елементу релігійної системи

Стаття була надрукована. Посилатись необхідно:

Горкуша О. Суспільні запити на трансформацію віроповчального елементу релігійної свідомості // Релігія в проблемах її структури і функціональності. Українське релігієзнавство №78. Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. / А.Колодний, голов. ред.- К., 2016.- С.18-23.

У сучасному світі з надзвичайною силою актуалізувались такі релігійні функції як аксіологічна, морально-регулятивна, світоглядно-компенсаторна. В процесі послідовної секуляризації вплив релігії на людські спільноти та їхній спосіб світосприйняття, світорозуміння та життєдіяльність суттєво зменшився. Поступова диференціація форм суспільної свідомості призвела до того, що релігії в її варіатизованих різними конфесіями й традиціями виявах, лишився для опіки сегмент морально-духовного впливу на людство. І така ситуація вважалась виправданою і доцільною, особливо зважаючи на ту шкоду, яку приносили людським спільнотам спроби надати релігійної легітимізації суто політичним рішенням конкретних окремих суб’єктів політики.   Зловживання релігією для прикриття приватних економічних чи політичних інтересів призводили до негативних наслідків в суспільній дійсності, а іноді й до війн та екстремізму. Однак з початком 21 сторіччя та подієвою дискредитацією сучасних світських ціннісно невмотивованих регулятивних форм організації суспільної дійсності, стає очевидним що релігії не вичерпали свого суспільно-регулятивного потенціалу. Прочитати решту цього запису »

Релігія, теологія та наука – коректність співвідношення та доречність взаємодоповнення

Стаття була опублікована. Посилання обов’язкове:

Горкуша О. Релігія, теологія і наука – коректність співвідношення і доречність взаємодоповнення //Українській Асоціації релігієзнавців двадцять років. Збірник праць та інформативок. За ред.проф. А.Колодного // Українське релігієзнавство. – №65 – К., 2013.- 324 с. – С. 256-269.

 

Актуальною у сучасному інтелектуально-світоглядному контексті видається тема синтезу чи кооперації науки і релігії. На противагу популярним тенденціям обґрунтувати необхідність й запропонувати прийнятну модель такого синтезу, поставимо собі за мету визначити міру коректності й доцільність таких спроб.

Прочитати решту цього запису »

Горкуша Оксана. Міжконфесійний діалог в сучасній Україні

Стаття була опублікована. Посилання обов’язкове:

Горкуша Оксана. Міжконфесійний діалог в сучасній Україні // Українське релігієзнавство Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України № 83 – Київ, 2017. – С.45-60 (1 д.а.)

Прочитати решту цього запису »

Духовно-світоглядні цінності як перспективна основа сучасної ідентичності українців

Горкуша О.В.

к.філос.н., ст.наук.співр. ВР ІФ НАНУ

Духовно-світоглядні цінності як перспективна основа сучасної ідентичності українців

(доповідь на :  Україна – Країни Сходу в ХХІ столітті в діалозі мов, культур, педагогічних систем: Ціннісні виміри особистості. Одиннадцята Всеукраїнська науково-практична конференція. Київ 27 жовтня 2016. Київська Гімназія східних мов № 1)
У системі ідентичності особистості надважливу роль відіграють духовно-світоглядні цінності – базові переконання, що є фундаментом розвиненої особистості. Не треба нагадувати, що трапляється в моменти природних катаклізмів з будинком, збудованим без належного потужного й глибокого фундаменту. Те саме, очевидно, відбувається в екстремальних суспільно-історичних умовах і з не вкоріненою в духовно-світоглядні цінності особистістю. Безумовно, в зоні комфорту, у сприятливих обставинах та неагресивному середовищі достатньо, щоб будинок був зручним, відповідав сучасним стандартам й вдовольняв своє функціональне призначення для мешканців та сусідів. У зоні комфорту й стабільних умовах вимоги до функціонального призначення як будинку, так і світогляду інші, ніж в екстремальних умовах епіцентру дійсності. В першому випадку пріоритетними будуть критерії комфортності, естетичності, зручності тощо. У другому – міцності, етичності, стійкості.
Так само в зоні комфорту суспільно-історичних обставин, де достатньо загальновизнаних норм поведінки і правил взаємодії, неактуальними виявляються духовно-світоглядні цінності. Однак в часи великих історичних потрясінь виживають лише ті людські спільноти, що спираються на глибокі традиційні духовно-світоглядні цінності, бо саме звідси вони черпають життєву наснагу до вмотивованої життєдіяльності. Прочитати решту цього запису »

Братикові

Ігорику-Соколику,

Метелику-Веселику,

Розтрачено, небачено,

Забуто, не вернеш… Прочитати решту цього запису »

Любов до мудрості

Любов до мудрості теж буває різноманітною… Дехто любить її за гроші, або в такий спосіб, за любов до філософіїї у який можна сподіватися на гроші… Дехто – просто її любовить, а дехто – любить її взагалі, чи лише в певному ракурсі, або ж у певній частині. Дехто сподівається через любов до неї полюбити себе, чи світ, виправдати те, що не має виправдання, чи виправити те, що недолуге за міркуванням люблячого, Обгрунтувати те, що ні на чому не грунтується, чи висловити те, чого не існує. А дехто – просто живе дихаючи її натхненням, захищає буття озброївшись нею, засіває дійсність, вдобрюючи зерно мрії добрим міркуванням. Він не любить філософію. Він бачить світ у її світлі. І кожному даватиметься співмірно вірі й зусиллям: Одні – збиратимуть результати своєї праці у горщики, інші – у келихи, дехто – у шафи, а дехто – в печери. А останні- не матимуть нічого. Лише довкола них буятимуть сади з плодами живильними і соковитими, смакуватиме якими кожен спраглий подорожній. Нічого, крім світла, яким поглинуться.

Філософія релігі в Україні: варіативність стратегій осмислення предмету

Image

64 число часопису-квартальника “Українське релігієзнавство” присвячене сучасним вітчизняним дослідженням у галузі філософії релігії, а саме темі «Філософія релігії в сучасній Україні: варіативність стратегій осмислення предмету». В ньому щонайперше знаходимо статті, спеціально підготовлені учасниками трьох Круглих столів із філософії релігії, що відбулися протягом 2010-2012 років у Києві та зібрали до діалогу на предметно-методологічні теми цілу низку цікавих та самобутніх науковців.

Куратор Круглих столів із філософії релігії О.Горкуша

« Older entries