Якось у баби
Небо грудасте
Хату впіймало
Й хотіло вкрасти, Прочитати решту цієї замітки »
Бабина хата
14/01/2012 at 10:18 (поетичні тексти, якось)
Tags: Горкуша Оксана, Поезія, вірш, екзистенція, поетичні тексти, самоідентифікація, українська поезія
Новорічне
14/01/2012 at 10:04 (поетичні тексти, солодкодзвінно)
Tags: Горкуша Оксана, Поезія, вірш, поетичні тексти
Коли до келиху потрапить хміль початку
Й віллється потайки в мої мізки
Підтримають хисткі мої нотатки
Колег та друзів відгуки Прочитати решту цієї замітки »
Роль концепта Логос в загальнохристиянській парадигмі
16/11/2011 at 11:20 (наукові проблеми, наукові статті)
Tags: Бог, Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, Горкуша Оксана, Слово Боже, Українське академічне релігієзнавство, культурна традиція, людина, наукова стаття, релігійні парадигми, релігія, релігієзнавство, філософія релігії, християнство, philosophy of religion, philosophy of religion in Ukraine
О.Горкуша* (м. Київ)
Роль концепта Логос
в загальнохристиянській парадигмі**
Стаття була надрукована. У разі використання – слід робити посилання: Горкуша О. Роль концепту Логос в загальнохристиянській парадигмі.// Українське релігієзнавство. Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.– К., 2004.– №1 (29).– С39-47.
Одним з вихідних концептів теоретичного рівня християнської культурної традиції є концепт Ό λόγоς, що потрапив в християнство з античної філософії, де він здебільшого розумівся як дискурсивний процес розгортання буття та мислення в їх співмірності, об’єктивно-логічний закон здійснення цього процесу (в онтології та гносеології), конвенційні, “людські” слова або поняття (у філології). Після специфічної релігійної трансформації в християнстві Логос почав визначати собою не лише гносеологічну та онтологічну сфери теоретичного осягнення дійсності, а й екзистенційну. Він був покладений в основу загальнохристиянської парадигми, як концепт, що формує та взаємовизначає онтологічну, гносеологічну та екзистенційну її сфери. В результаті цього на концепті Логос вибудувано і загальнохристиянську світоглядну модель. Прочитати решту цієї замітки »
***
14/11/2011 at 22:45 (поетичні тексти, спалахи)
Tags: Горкуша Оксана, Поезія, вірш, екзистенція, людина, поетичні тексти, українська поезія
Такого кольору як пил
Такої само консистенції
Моя апатія
Піски поглинули мій Ніл
Розрив буття і екзистенції
Всемарнократія… Прочитати решту цієї замітки »
Роль концепта «Логос» в общехристианской парадигме
08/11/2011 at 22:41 (наукові проблеми, наукові статті)
Tags: Бог, Горкуша Оксана, Слово Боже, Українське академічне релігієзнавство, буття, екзистенція, культурна традиція, людина, наукова стаття, релігійні парадигми, релігія, російськомовний переклад, самоідентифікація, світогляд, теологія, філософія релігії, християнство, philosophy of religion, philosophy of religion in Ukraine
О.Горкуша (г. Киев)
Роль концепта «Логос»
в общехристианской парадигме**
Статья была напечатана. При использовании текста обязательно указывать : Горкуша О. Роль концепта «Логос» в общехристианской парадигме.//Вопросы религии и религиоведения. Выпуск 6. Антология отечественного религиоведения. Религиоведение Украины. Часть 2: Религиоведение Украины конца ХХ- начала ХХІ в. – Наукчно-теоретическое приложение к журналу “Госудаство, религия, церковь в России и за рубежом”.– М.ООО ИД “МедиаПром”, 2010.- С.121-128.
Одним из основных концептов теоретического уровня христианской культурной традиции является концепт Ό λόγоς, который был воспринят христианством из Античной философии, где он чаще всего понимался как дискурсивный процесс разворачивания бытия и мышления в их взаимокоррекции, объективно-логический закон реализации этого процесса (в онтологии и гносеологии), конвенциональные, “человеческие” слова и понятия (в филологии). В результате специфической религиозной трансформации в христианстве «Логос» начал определять собой не только гносеологическую и онтологическую сферы теоретического схватывания действительности, но и экзистенциальную. Он был положен в основу общехристианской парадигмы как концепт, который формирует и разграничивает онтологическую, гносеологическую и экзистенциальную ее сферы. В результате этого на концепте «Логос» выстроено и общехристианскую мировоззренческую модель. Прочитати решту цієї замітки »
Философия религии как отрасль академического религиоведения
04/10/2011 at 14:50 (наукові проблеми, наукові статті)
Tags: Боголюбов М., Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, Горкуша Оксана, Українське академічне релігієзнавство, академическое религиоведение, академическое религиоведение Украины, наукова стаття, релігія, релігієзнавство, російськомовний переклад, философия религии, философия религии в Украине, філософія релігії, philosophy of religion, philosophy of religion in Ukraine
Горкуша О.В.
Философия религии как отрасль академического религиоведения
Статья была напечатана. При использовании текста обязательно указывать : Горкуша О.В. Философия религии как отрасль академического религиоведения.// Вопросы религии и религиоведения. Выпуск 6. Антология отечественного религиоведения. Религиоведение Украины. Часть 2: Религиоведение Украины конца ХХ- начала ХХІ в. – Наукчно-теоретическое приложение к журналу “Госудаство, религия, церковь в России и за рубежом”.– М.ООО ИД “МедиаПром”, 2010 – С.37-50.
Хотя новейшие отечественные учебники по философии и определяют философию религии как “совокупность актуальных и потенциальных философских установок относительно религии и Бога, философское осмысление их природы, сущности и смысла”[1], попробуем более четко определиться с предметным полем данной гуманитарной отрасли. О том, что определение последнего является актуальной исследовательской проблемой, свидетельствует полемика в философских и религиоведческих кругах[2]. Такое положение вещей связано, в частности, со становлением философии религии как, с одной стороны, совокупности философских размышлений о специфических проблемах, спроецированных абсолютными и трансцендентными измерениями человеческого бытия, а с другой – философским постижением самой религии. Во втором случае, “философия религии предстает как раздел академического религиоведения, в котором дается рациональное осмысление природы, сущности и смысла религиозного феномена”[3]. Заметим, осознание философии религии отраслью академического религиоведения становится возможным лишь после институализации последнего.
Понимание философии религии как ведущей отрасли академического религиоведения характерно для украинских религиоведов. Прочитати решту цієї замітки »
Я люблю
22/09/2011 at 17:46 (поетичні тексти, спалахи)
Tags: Горкуша Оксана, Поезія, Україна, вірш, любов, людина, патріотизм, світогляд, українська поезія
Я люблю народ, що встав з колін,
Коли він уголос заявляє,
Що він є, він мислить і з руїн
Свою гідність знову піднімає; Прочитати решту цієї замітки »
Актуальність теоретично-гносеологічного розуміння релігійної свідомості Лобовиком Б.О. для сучасного українського релігієзнавства.
17/08/2011 at 08:08 (Особистості, наукові проблеми, наукові статті)
Tags: Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, Горкуша Оксана, Колодний Анатолій Миколайович, Лобови Борис Олександрович, Лобовик Б., Українське академічне релігієзнавство, гносеологія, наукова стаття, релігія, релігієзнавство, філософія релігії, philosophy of religion, philosophy of religion in Ukraine
Горкуша О., к.філос.н., наук.співр.ВРІФНАНУ
Актуальність теоретично-гносеологічного розуміння релігійної свідомості Лобовиком Б.О. для сучасного українського релігієзнавства.
Стаття була надрукована (посилання обов,язкові): Горкуша О. Теоретико-гносеологічне розуміння релігійної свідомості Б.Лобовиком // Українське релігієзнавство. Бюлетень Української Асоціації релігіє знавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. № 54. – К., 2010. – С.16-24.
Традиційні церкви в Україні, здається, ще не відчувають потреби кореляції теоретичного обґрунтування ідеї надприродного та системи взаємозв’язків із ним людини та світу, бо ж основна маса віруючих задовольняється буденним рівнем релігійної свідомості й не піднімається до її теоретичного рівня. Однак контекст інформаційної доби створює специфічні умови значної поінформованості громадян у різних сферах людського знання й присутність значної кількості альтернативних світоглядних пропозицій, а сучасні суспільні умови забезпечують особистість свободою вибору (якщо вона такою здатна скористатися). Тож, можливо, віруючий поступово ставатиме більш вибагливим щодо свого особистого вибору основ світогляду. Крім іншого, як не дивно, в розумінні причин зміни своїх релігійних вподобань віруючими, нам виявляється надзвичайно корисним саме та (вимушено й об’єктивно зумовлена) ідеологічно заангажована частина дослідження Лобовика Б.О., в якій він згідно з атеїстичною метою намагається віднайти можливі механізми подолання релігійності громадян. Так Борис Олександрович слушно наголошує, що в складному протистоянні ідеологій виграватиме та, яка заволодіє свідомістю людей. “Незрілу” свідомість “можуть пригнічувати окремі явища”, вони навіть “можуть штовхати в обійми релігії людей, що не мають достатнього загартування, відірваних від активної участі в суспільному житті, не мають міцних світоглядних переконань”. Тобто, на думку Лобовика Б.О., особистість, що має міцні світоглядні переконання й приймає активну участь в суспільному житті є достатньо загартована від впливів конкуруючих ідеологій. Головна проблема тут полягає у розтлумаченні “сил, що владарюють над людиною в повсякденному житті”. Виграє, очевидно, та ідеологія, яка ефективно раціоналізовує причини суспільних, економічних, гносеологічних, морально-етичних негараздів. Ослаблені ж альтернативні ідеологеми перебуватимуть на периферії суспільного буття громадян. Тож саме “включеність громадян в свідому активну історичну творчість”[...] (раціоналізовану певною ідеологією), та “світоглядна зрілість”[...], що фундується на теоретичному, а не на буденному рівні світогляду, є надійною формою резистенції від альтернативних світоглядних пропозицій. Вочевидь, що й одну з причин зміни релігійних вподобань віруючими сьогодні можна пошукати саме у відсутності чи нерозвиненості або й невідповідності сучасним інтелектуально-культурним запитам теоретичних релігійних основ світогляду.
Цивілізація покидьків
08/08/2011 at 13:54 (Заручена Армагедоном, поетичні тексти)
Tags: Горкуша Оксана, Заручена Армагедоном, Поезія, екзистенція, людина, поетичні тексти
(Уривок із поетично-фентезійної “Зарученої Армагедоном“)
Хто визначив, що недоумкуватість, недалекозорість, невігластво, дріб’язковість, блюзнірство, брехливість, підлість, ницість, нікчемність, бездарність, невибагливість, безсмаковість, бездушність, бездухість, корисливість та злочинність є нормою??? Прочитати решту цієї замітки »
Филипович Людмила Олександрівна
06/08/2011 at 22:07 (Особистості)
Tags: Вчитель, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, Филипович Людмила Олександрівна, людина
У житті кожного з нас є ціла купа супутників, співбуттєвиків, повзпрохідників, шпинярів та сторожовиків, існування яких якимось чином відображається на індивідуальному життєвому шляху, але не впливає на нього суттєво, не спричиняє до сутнісних його трансформацій, не сприяє самоусвідомленню й самореалізації, не призводить до чіткого розуміння потреб, можливостей, намічення прагнень, задавання програми дій, до вияву особистості не просто такою, як вона є, чи як вона задана у своїй абстрагованій щодо лишку буття високості, а такою, як вона має бути через свою скореговану (цією персоною) націленість на досягнення, що перевершують усі попередні очікування та сподівання. Та не про них мовити.
Мені ж неймовірно повезло. У моєму житті трапився ВЧИТЕЛЬ. Чи, радше, правильніше сказати : я зустріла ВЧИТЕЛЯ. Або ж : мені поталанило бути скерованою ВЧИТЕЛЬКОЮ. Прочитати решту цієї замітки »
